Діахронічне культурно-лінгвістичне дослідження фразеології в німецькій та українській мовах

Автор(и)

  • Віра Школяренко Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3564-4378

DOI:

https://doi.org/10.32589/2408-9885.2023.18.305065

Ключові слова:

фразеологічна одиниця, діахронічний аспект, культурологічний та лінгвістичний аналіз

Анотація

Стаття присвячена дослідженню діахронічного аспекту становлення фразеологізмів німецької та української мов. Робиться спроба виявити найзагальніші тенденції лінгвістичного та культурологічного розвитку фразеологізмів. Пропонується новий підхід до вивчення німецької та української фразеології з точки зору діахронічного аспекту культурології, який полягає у виявленні національно-культурних чинників, релевантних для формування фразеологічної картини світу німецької та української мов. Визначаються критерії встановлення національно-культурної специфіки фразеологізмів. Описується досвід систематизації фразеологічних одиниць у діахронії на основі системи образів і символів певного історичного періоду. Проводиться історико-генетичний аналіз фразеологізмів. Встановлюються національно-культурні чинники, релевантні для формування фразеоло-гічної картини світу німецької та української мов. Використання такого підходу може дати повне уявлення про національно-культурні особливості фразеологічної системи німецької та української мов.

Посилання

Гаврись, В.І., & Пророченко, О.П. (1981). Німецько-український фразеологічний словник (Т. 1–2). Радянська школа.

Денисенко, С.Н. (2005). Німецько-українсько-російський словник-довідник (словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови). Нова книга.

Селіванова, О.О. (2008). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Довкілля.

Buhofer, H., Colson, A., Steyer, J.-P., & Antonio, K. (2020). Yearbook of Phraseology, 11(1).

Fleischer, W. (2015). Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Max Niemeyer Verlag.

Földes, C. (2021). Das Beziehungsgeflecht zwischen Sprache und Kultur: Forschungsrückblick, Zugänge und Beschreibungstendenzen. Glottotheory. International Journal of Theoretical Linguistics, 12, 9–46.

Röhrich, L. (2000). Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten: Digitale Bibliothek Berlin: Directmedia Publishing GmbH. Bd. 42 (CD-ROM).

Steffens, D. (2017). Untersuchung zur Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache unter lexikographischem Aspekt. Bedeutungsbeschreibung von Phraseologismen mit der Basiskomponente Hand, Herz und Auge im einsprachigen synchronischen Bedeutungswörterbuch. Institut für Deutsche Sprache.

Stein, S., & Stumpf, S. (2019). Muster in Sprache und Kommunikation. Eine Einführung in Konzepte sprachlicher Vorgeformtheit. Erich Schmidt.

Sulikowska, A. (2019). Kognitive Aspekte der Phraseologie. Konstituierung der Bedeutung von Phraseologismen aus der Perspektive der Kognitiven Linguistik. Peter Lang.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-19

Номер

Розділ

Статті