Багатомовність в освітній політиці ЕС на прикладі німецької мови як мови викладання в школах Австрії
DOI:
https://doi.org/10.32589/2408-9885.2023.18.305093Ключові слова:
багатомовність, Європейський Союз, Рада Європи, зміна парадигми, Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, мігранти, Профіль мовної освітньої політики (LEPP), система освіти, багатомовна особистість, німецька як друга іноземна моваАнотація
Європу визнають і захоплюються нею як континентом з величезним мовним і культурним розмаїттям. Починаючи з 1950-х років, політичний порядок денний європейських інституцій був зосереджений на захисті та просуванні багатомовності своїх громадян. З перших років нового століття, однак, сприяння багатомовності стало необхідністю. Міграційні потоки до Європи призвели до зміни парадигми політики багатомовності: володіння кількома мовами стало не лише корисним для покращення академічної та професійної мобільності, але й необхідним для забезпечення інтеграції нових європейських громадян.
У цій статті розглядаються інструменти, які європейські інституції надають державам-членам ЕС і місцевим установам для реалізації освітньої політики, адаптованої до багатомовної реальності сучасної Європи. Стаття зосереджується, зокрема, на Профілі освітньої політики, інструменті наставництва та моніторингу, який Рада Європи надає державам-членам ЕС та місцевим інституціям. Коротко розглядається приклад LEPP
Австрії (Language Education Policy Profile Austria), визначаються потенційні можливості та аспекти австрійської системи освіти, які можуть розглядатися критично. Особливу увагу приділено дидактиці німецької мови як мови викладання в школах з великою часткою учнів з міграційним походженням. Ключове питання цього дослідження: чи готові школи в Європі до зміни парадигми багатомовного суспільства, в якому такі мови, як українська, арабська та турецька, характеризують “мовне середовище” учнівських класів?
Посилання
Bonfiglio, Th. P. (2010). Mother Tongues and Nations. The Invention of Native Speaker. Walter de Gruyter, New York.
Council of Europe (1954). European Cultural Convention. https://rm.coe.int/168006457e.
Council of Europe (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment. Cambridge University Press, Cambridge.
https://rm.coe.int/1680459f97.
Council of Europe. (2009). Languages in/for Education. Plurilingual and Intercultural Education as a Right. https://rm.coe.int/plurilingual-and-intercultural-education-as-aright-this-text-has-been/16805a219d.
Erkurt, M. (2020). Generation Haram. Warum Schule lernen muss, allen eine Stimme zu geben. Paul Szolnay, Wien. European Commission. (2004-2006). Action Plan on language learning and language diversity. https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/action-plan-onlanguage-learning-and-linguistic-diversity.html
European Commission. (2015). Language teaching and learning in multilingual classrooms. Publications Office of the European Union: Luxembourg https://ec.europa.eu/assets/eac/languages/library/studies/multilingual-classroom_en.pdf
European Commission. (2017a). Migrants in European schools: learning and maintaining languages. Publications Office of the European Union, Luxembourg.
http://publications.europa.eu/resource/cellar/c0683c22-25a8-11e8-ac7301aa75ed71a1.0001.01/DOC_1.
European Commission. (2017b). Rethinking language education and linguistic diversity in schools. Publications Office of the European Union, Luxembourg.
European Commission. (2019). Pisa 2018 and the EU. Striving for social fairness through education. Publications Office of the European Union. Publications Office of the European Union, Luxembourg. https://education.ec.europa.eu/sites/default/files/document-library-docs/pisa-2018-eu_1.pdf.
Grjasnowa, O. (2021). Die Macht der Mehrsprachigkeit. Über Herkunft und Vielfalt. Duden, Berlin.
Gorelik, L. (2012). “Sie können aber gut Deutsch!” Warum ich nicht mehr dankbar sein will, dass ich hier leben darf und Toleranz nicht weiterhilft. Pantheon Verlag, München.
Gümüsay, K. (2020). Sprache und Sein. Btb, München.
Little, D. (2014). The Council of Europe’s Education Policy Profile. An opportunity to respond to diversity in policy and practice, In P. Grommes, A. Hu (Hg.), Plurilingual
education: policies, practices, language development, John Benjamin Publishing Company, Amsterdam-Philadelphia, S. 33-53.
ÖSKZ (Österreichisches Sprachen-Kompetenz-Zentrum). (2009a). Sprach- und Sprachunterrichtsprofil in Österreich. Länderprofil – Language Education Policy
Profile Austria. Country Profile. Österreichisches Sprachen-Kompetenz-Zentrum, Graz. https://www.oesz.at/download/publikationen/Themenreihe_4.pdf.
ÖSKZ (Österreichisches Sprachen-Kompetenz-Zentrum). (2009b): Sprachenkonferenz 08: Unsere Gesellschaft ist mehrsprachig – unsere Bildung auch? Maßnahmen für ein Gesamtkonzept sprachlicher Bildung in Österreich. Konferenzbericht. Ausgabe von “ÖSZ-Fokus” 8. https://www.oesz.at/download/Attachments/Fokus_8.pdf.
Salzmann, S. M. (2019). Sichtbar. In F. Ademyr, H. Yaghoobifarah (Hg.), Eure Heimat ist unser Albtraum (S. 13–26). Ullstein, Berlin.
Vangi, M. (2023). Transgermania. Il superamento del monolinguismo nella letteratura tedesca contemporanea. Genoa University Press, Genova. https://gup.unige.it/sites/gup.unige.it/files/pagine/Transgermania_ebook.pdf.
