NOTIZEN ZUM GENUSSYSTEM UND ZUR GENUSINHÄRENZ PERSONENBEZOGENER NOMINA IM GEGENWARTSDEUTSCHEN
DOI:
https://doi.org/10.32589/2408-9885.2021.16.260068Ключові слова:
рід іменника, гендерна інгерентність, семантика, соціально-гендерні уявленняАнотація
У сучасній (транснаціональній) німецькій мові можна визначити пʼять-шість
граматичних родів: чоловічий, жіночий, спільний, середній, спільний (для назв тварин
чоловічого і жіночого роду), подвійний (невизначений у вжитку) чи змінний. У дидактичному
плані безперечно домінують три роди: чоловічий, жіночий, середній. Але ще у 95 році ритор
Квінтиліан зазначав, що не варто залишатись на рівні шкільної мудрості у визначенні
тільки трьох родів. Йдеться також і про ті іменники, які мають два і більше родів. З
іншого боку, граматична коректність і в гнучкій сучасній транснаціональній німецькій не
залишається автохтонною, залежною від носіїв мови або соціуму, її неможливо безмежно
розтягати. Намагання встановлення рівнозначних конґруентних відносин між семантикою і
морфологічним ресурсом граматичного роду іменників, біологічною статтю та соціальногендерними уявленнями, конструкціями і сприйняттям базуються на формі знання, яка
не піддається реалізації.
