Аргументативні тактики співрозмовників у німецькомовному діалогічному спонукальному дискурсі
Ключові слова:
адресат, адресант, аргумент, аргументативна тактика, спонукальний дискурсАнотація
У статті запропоновано дискурсивний аналіз застосування адресантом аргументативної тактики як чинника раціонально-емоційного впливу в німецькомовному діалогічному спонукальному дискурсі, а також визначено лінгвокогнітивні засоби реалізації аргументативної тактики й специфіку розподілу емоційної інтенсивності в залежонсті від способу реалізації комунікативної інтенції ініціатора, на вибір якого певною мірою
впливають статусні особливості комунікантів. Визначено, що на семантичному рівні аргументативні тактики реалізуються через синтаксичні конструкції відповідної модальності, а також через синтаксичні й стилістичні фігури (паралелізм чи анафора). Аргументативні тактики,як і інші комунікативні тактики, що застосовуються у дискурсі, виступають чинниками непрямого спонукального впливу на адресата. Вони зумовлені основним комунікативним наміром адресанта до успішної реалізації його комунікативної мети.
Посилання
Баранов, А. Н. (1990). Аргументация как языковой и когнитивный феномен.
В Ф. М. Березин, Е. Ф. Тарасов (Ред.), Речевое воздействие в сфере массовой
коммуникации (с. 40–52). Москва: Высшая школа.
Бацевич, Ф. С. (2010). Нариси з лінгвістичної прагматики [монография]. Львів: ПАІС.
Белова, А. Д. (2003). Лингвистические аспекты аргументации. Киев: Издательство
ЛОГОС.
Григорьева, В. С. (2007). Дискурс как элемент коммуникативного процесса:
прагмалингвистический и когнитивный аспекты [монография]. Тамбов:
Издательство Тамбовского государственного технического университета.
Демьянков, В. З. (1984). Коммуникативное воздействие на структуру сознания.
В Роль языка в структурировании сознания (Ч. 1, с. 138–161). Москва:
Институт философии АН СССР.
Иссерс, О. С. (2002). Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва:
Наука.
Франко, О. Б. (2010). Спонукальний дискурс (на матеріалі німецькомовних художніх
творів ХХ ст.). Київ: Видавничий центр КНЛУ.
Dijk, T. A. van (1983). Strategies of Discourse Comprehension. New York: Academic Press.
Eemeren, F. H., & Grootendorst, R. (1994). Analyzing Argumentative Discourse.
In F. H. van Eemeren & R. Grootendorst (Eds.), Studies in Pragma-Dialectics
(pp. 145–164). Dordrecht: ICG Printing.
Eiser, J. (1986). Social psychology: attitudes, cognition and social behavior. Cambridge:
Cambridge Univ. Press.
Jackson, S., Jacobs, S. (1980). Structure of conversational argument: Pragmatic bases for
the enthymeme. The Quarterly Journal of Speech, 66(3), 251–265.
Kopperschmidt, J. (2005). Argumentationstheorie zur Einführung. Hamburg: Junius Verlag
GmbH.
Prodöhl, PA: Prodöhl G. (1985). Das perfekte Alibi und andere Kriminalgeschichten.
Moskau: Verlag Raduga.
