Редукція наголошених і ненаголошених голосних сучасної німецької мови
Ключові слова:
наголошені голосні, ненаголошені голосні, редукція, підготовлене мовлення, спонтанне мовлення, чергування фонемАнотація
Стаття присвячена проблемі редукції наголошених і ненаголошених голосних у сучасній німецькій мові. Редукція притаманна всім мовам з динамічним наголосом та передбачає ослаблення якісних і кількісних властивостей голосних фонем у слабкій позиції. Ненаголошені голосні модифікуються значною мірою, починаючи з утрати тривалості і закінчуючи повним випадінням зі структури слова. Аналіз реалізації наголошених голосних у підготовленому і спонтанному німецькому мовленні підтверджує той факт, що розміщення голосних у сильній позиції не забезпечує їхню стабільність. Голосні можуть змінювати свої властивості зі збільшенням ступеня спонтанності мовлення. Під час читання та переказу наголошені середні голосні /e:/, /ɛ/, /o:/ та /ɔ/ зазнають кількісної і якісної редукції (редукції 1–3 ступенів), тобто не тільки скорочуються за тривалістю, але й змінюють ступінь підняття, просуваючись вгору до верхніх голосних /e:/ до /i:/, /ɛ/ до /ɪ/, /o:/ до /u:/, /ɔ/ до /ʊ/. Натомість довгі верхні голосні часто чергуються з середніми голосними. В результаті чергувань e >i, o > u, а іноді і злиття комбінаторно-позиційних алофонів [i̝] = [e̞ ]ͥ , [u̞ ] = [o̞ ]ͧ, фонеми набувають нової якості. У спонтанному мовленні ступінь редукції наголошених голосних збільшується від 1 – 4, внаслідок чого вони не тільки втрачають свою тривалість, але й навіть можуть уподібнюватись нейтральному [ə].
Посилання
Бондаренко, Е. С. (2005). Територіальна варіативність голосних і приголосних
сучасної німецької мови (експериментально-фонетичне дослідження) (Кандидатська дисертація). Київський національний лінгвістичний університет, Київ.
Зиндер, Л. Р. (1979). Общая фонетика: учебное пособие. Москва: Высшая школа.
Косериу, Э. (2001). Синхрония, диахрония и история (проблема языкового изменения).
Москва: Эдиториал УРСС.
Кузнецов, В. И. (1991). Гласные в связной речи (классификация и акустические
характеристики) (Автореферат кандидатской диссертации). Ленинградский
государственный университет, Ленинград.
Кузьменко, Т. М. (2006). Редукція наголошених голосних у сучасному німецькому
мовленні (експериментально-фонетичне дослідження) (Кандидатська дисертація).
Київський національний лінгвістичний університет, Київ.
Лаптева, О. А. (2003). Речевые возможности текстовой омонимии. Москва:
Едиториал УРСС.
Петлюченко, Н. В. (1997). К вопросу о реализации немецкой произносительной
нормы в подготовленной речи. Записки з романо-германської філології, 1, 74–
Стериополо, Е. И. (1979). Редукция ключевых гласных немецкого языка (Кандидатская
диссертация). Киевский государственный педагогический институт иностранных
языков, Киев.
Стериополо, Е. И. (2000). Система языка, орфоэпия, орфофония. Науковий вісник
кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету, 1,
–41.
Стеріополо, О. І. (2018). Фонетика і фонологія німецької мови. Теоретичний курс.
Київ: Видавничий центр КНЛУ.
Ступак, И. В. (2002). Функционирование системы гласных фонем перед согласным
в подготовленной и спонтанной речи (экспериментально-фонетическое
исследование на материале немецкого языка) (Кандидатская диссертация).
Измаильский государственный гуманитарный университет, Измаил.
Трубецкой, Н. С. (1987). Избранные труды по филологии. Москва: Прогресс.
Schwitalla, J. (1997). Gesprochenes Deutsch: eine Einführung. Berlin: Erich Schmidt.
Widera, Ch., Portele. Th. (1995). Levels of Reduction for German Tense Vowels. abrufbar
unter: http://www.ikp.uni-bonn.de
