Розширення словникового запасу за допомогою фразеологізмів на уроках німецької мови як іноземної
Ключові слова:
лексична компетентність, фразеологізми, фразеодидактика, процес засвоєння студентами фразеологізмів, німецька мова як основна іноземна моваАнотація
Стаття присвячена питанню формування лексичної компетенції студентів першого курсу відділення німецької шляхом вивчення фразеологізмів. Фразеологізми формують частину словника будь-якої мови і вживаються майже в усіх галузях життя, у літературних творах, активно використовуються в засобах масової інформації. Знання фразеології, уміння користуватися її засобами – невід’ємна ознака мовної культури кожної людини. Вивчення студентами фразеологізмів та їх використання на практиці може бути ефективним засобом інтенсивного оволодіння німецькою мовою. На сьогодні є ціла низка дидактичних матеріалів, за допомогою яких можна вивчати фразеологізми німецької мови. Це як друковані видання, так і онлайн-платформи. Питанням навчання фразеологізмів займається фразеодидактика. Робота над фразеологією іноземної мови вимагає особливого осмислення і продуманої організації. Запропонована Петером Кюном техніка засвоєння фразеологізмів передбачає три етапи: розпізнавання, семантизація та використання. Виявлення фразеологічних одиниць передбачає залучення контексту. На наступному етапі
пропонується низка вправ на осмислення й усвідомлення фразеологізмів. Для того, щоб правильно використовувати фразеологізми, потрібно не тільки розуміти їхнє значення, а й знати, в якій ситуації доречний той чи інший фразеологізм. За допомогою вправ виробляються вміння і навики сприйняття та відтворення фразеологізмів як єдиного цілого в смисловому плані та їх правильному вживанні у мові.
Посилання
Гвоздяк, О., & Свида-Сусіденко, Т. (2014). Вивчення фразеологізмів на заняттях
німецької мови (ОІМ). Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський
збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка, 9, 81–85.
Ettinger, S. (2007). Phraseme im Fremdsprachenunterricht. In H. Burger & N. R. Norrick
(Hrsg.), Phraseologie: ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung /
Phraseology: an international handbook of contemporary research 2 (S. 893–908).
Berlin/New York: Walter De Gruyter.
Ettinger, S. (2007–2009). Phraseologie und Phraseodidaktik. Abgerufen am 01.12.2020
unter http://www.ettinger-phraseologie.de.
EPHRAS. Ein mehrsprachiges phraseologisches Lernmaterial. Abgerufen am 01.12.2020
unter http://demo.ephras.org/
Fleischer, W. (1982). Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: Niemeyer Max.
Freudenstein, R. (1992) Wählen sie Kanal 93! Unterrichtsmaterialien für das 21. Jahrhundert.
Info DaF 19(5), 543–550.
Kühn, P. (1992). Phraseodidaktik. Entwicklungen, Probleme und Überlegungen für den
Muttersprachenunterricht und den Unterricht DaF. Fremdsprachen Lehren und
Lernen: Zur Theorie und Praxis des Sprachunterrichts an Hochschulen, 21, 169–189.
Kühn, P. (1994). Pragmatische Phraseologie: Konsequenzen für Phraseographie und
Phraseodidaktik. In B. Sandig, EUROPHRAS 92. Tendenzen der Phraseologieforschung
(S. 411–428). Bochum: Universitätsverlag Dr. N. Brockmeyer.
Lüger, H.-H. (1997). Anregungen zur Phraseodidaktik. Beiträge zur Fremdsprachenvermittlung, 32, 69–120.
Ullmann, K., & Loria, C. A. (2009). Das A und O. Deutsche Redewendungen. Stuttgart:
Ernst Klett Sprachen.
