Лексико-граматичні засоби вираження аспектуальності німецького речення

Автор(и)

  • Віра Крепепель Київський національний лінгвістичний університет, Україна

Ключові слова:

дієслово, вид, аспект, аспектуальність, аспектуальна сема

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням аспектології, зокрема лексико-граматичним засобам створення аспектуальності німецького речення, при цьому аспектуальність розглядається на функціонально-граматичному рівні як мовна універсалія. Описується структура категоріальної семантики дієслова, в якій виділяються темпоральна, модальна та аспектуальна семи.

Посилання

Абрамов, Б. А. (2001). Теоретическая грамматика немецкого языка. Москва: Владос.

Булыгина, Е. Г. (2006). Обстоятельства как детерминаторы выражения аспектных

фаз действия: начало, середина, конец (на материале немецкого языка)

(Кандидатская диссертация). Белгородский государственный университет,

Белгород.

Калько, М. І. (2012). Аспектуальність: досвід категорійного моделювання на матеріалі

українського дієслова. Вісник Запорізького національного університету.

Філологічні науки, 1, 222–226. Взято з http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_46

Лайонз, Дж. (2003). Лингвистическая семантика (пер. с англ. В. В. Морозов,

И. Б. Шатуновский). Москва: Языки славянской культуры.

Москальская, О. И. (2004). Теоретическая грамматика современного немецкого

языка. Москва: Академия.

Черткова, М. Ю., Плунгян, В. А., Рябчиков, А. А., & Кузнецов, Д. О. (1997). Ответы

на анкету аспектологического семинара филологического факультета МГУ

имени М. В. Ломоносова. Вопросы языкознания, 3, 125–136.

Andersson, S.-G. (1972). Aktionalität im Deutschen. Eine Untersuchung unter Vergleich mit

dem russischen Aspektsystem. Die Kategorien Aspekt und Aktionsart im Russischen

und Deutschen. Uppsala: Studia Gemanica Upsaliensia.

Andersson, S.G. (2004). Gibt es Aspekt im Deutschen? In L. Gautier, D. Haberkorn (Hg.),

Aspekt und Aktionsarten im heutigen Deutsch (Eurogermanistik 19) (S. 1–11).

Tübingen: Stauffenburg.

Boost, К. (1938). Arteigene Sprachlehre. Vom Wirkungszusammenhang der deutschen

Sprache. Breslau: Hirt.

Erben, J. (1963). Abriss der deutschen Grammtik. Sechste unveränderte Auflage.

Akademie-Verlag Berlin.

Hentschel, E., Weydt, H. (1990). Handbuch der deutschen Grammatik. Berlin, New York:

Walter de Gruyter.

Jung, W. (1990). Grammatik der deutschen Sprache. Mannheim, Leipzig: Bibliographisches

Institut.

Leiss, E. (1992). Die Verbalkategorien des Deutschen. Ein Beitrag zur Theorie der

sprachlichen Kategorisierung. Berlin, New York: Walter de Gruyter.

Paul, H. (1989). Mittelhochdeutsche Grammatik. 22. Auflage von Hugo Moser, Ingeborg

Schröbler und Siegfried Grosse. Tübingen: Niemeyer.

Riecke, J. (2000). Über die Darstellung der Aktionsarten in den Grammatiken des

Deutschen. Sbornik prace filosofske fakultu brnenske univerzity, 5, 19-36.

Schumacher, N. (2012). Nachzustand, Distanz und Aspektualität als Komponenten einer

formfokussierten Steuerung von Perfekt und Präteritum. DOI: https://doi.org/

13092/lo.49.327

Schwall, U. (1991). Aspektualität: eine semantisch-funktionelle Kategorie. Tübingen: Narr

Francke Attempto.

Schwenk, H. J. Aspekt und/oder Aktionsart – Chaos oder Ende? DOI: http: //doi.org/0000-

-8092-9914

Streitberg, W. (1989). Perfektive und imperfektive Aktionsart im Germanischen. Heidelberg.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-24

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГЕРМАНІСТИКИ