Лексико-граматичні засоби вираження аспектуальності німецького речення
Ключові слова:
дієслово, вид, аспект, аспектуальність, аспектуальна семаАнотація
Стаття присвячена актуальним питанням аспектології, зокрема лексико-граматичним засобам створення аспектуальності німецького речення, при цьому аспектуальність розглядається на функціонально-граматичному рівні як мовна універсалія. Описується структура категоріальної семантики дієслова, в якій виділяються темпоральна, модальна та аспектуальна семи.
Посилання
Абрамов, Б. А. (2001). Теоретическая грамматика немецкого языка. Москва: Владос.
Булыгина, Е. Г. (2006). Обстоятельства как детерминаторы выражения аспектных
фаз действия: начало, середина, конец (на материале немецкого языка)
(Кандидатская диссертация). Белгородский государственный университет,
Белгород.
Калько, М. І. (2012). Аспектуальність: досвід категорійного моделювання на матеріалі
українського дієслова. Вісник Запорізького національного університету.
Філологічні науки, 1, 222–226. Взято з http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_46
Лайонз, Дж. (2003). Лингвистическая семантика (пер. с англ. В. В. Морозов,
И. Б. Шатуновский). Москва: Языки славянской культуры.
Москальская, О. И. (2004). Теоретическая грамматика современного немецкого
языка. Москва: Академия.
Черткова, М. Ю., Плунгян, В. А., Рябчиков, А. А., & Кузнецов, Д. О. (1997). Ответы
на анкету аспектологического семинара филологического факультета МГУ
имени М. В. Ломоносова. Вопросы языкознания, 3, 125–136.
Andersson, S.-G. (1972). Aktionalität im Deutschen. Eine Untersuchung unter Vergleich mit
dem russischen Aspektsystem. Die Kategorien Aspekt und Aktionsart im Russischen
und Deutschen. Uppsala: Studia Gemanica Upsaliensia.
Andersson, S.G. (2004). Gibt es Aspekt im Deutschen? In L. Gautier, D. Haberkorn (Hg.),
Aspekt und Aktionsarten im heutigen Deutsch (Eurogermanistik 19) (S. 1–11).
Tübingen: Stauffenburg.
Boost, К. (1938). Arteigene Sprachlehre. Vom Wirkungszusammenhang der deutschen
Sprache. Breslau: Hirt.
Erben, J. (1963). Abriss der deutschen Grammtik. Sechste unveränderte Auflage.
Akademie-Verlag Berlin.
Hentschel, E., Weydt, H. (1990). Handbuch der deutschen Grammatik. Berlin, New York:
Walter de Gruyter.
Jung, W. (1990). Grammatik der deutschen Sprache. Mannheim, Leipzig: Bibliographisches
Institut.
Leiss, E. (1992). Die Verbalkategorien des Deutschen. Ein Beitrag zur Theorie der
sprachlichen Kategorisierung. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Paul, H. (1989). Mittelhochdeutsche Grammatik. 22. Auflage von Hugo Moser, Ingeborg
Schröbler und Siegfried Grosse. Tübingen: Niemeyer.
Riecke, J. (2000). Über die Darstellung der Aktionsarten in den Grammatiken des
Deutschen. Sbornik prace filosofske fakultu brnenske univerzity, 5, 19-36.
Schumacher, N. (2012). Nachzustand, Distanz und Aspektualität als Komponenten einer
formfokussierten Steuerung von Perfekt und Präteritum. DOI: https://doi.org/
13092/lo.49.327
Schwall, U. (1991). Aspektualität: eine semantisch-funktionelle Kategorie. Tübingen: Narr
Francke Attempto.
Schwenk, H. J. Aspekt und/oder Aktionsart – Chaos oder Ende? DOI: http: //doi.org/0000-
-8092-9914
Streitberg, W. (1989). Perfektive und imperfektive Aktionsart im Germanischen. Heidelberg.
