Особливості структурно-семантичного аналізу складнопідрядних додаткових речень у стилі художньої літератури, публіцистики та науки

Анотація

У сучасній лінгвістиці сформувалося розуміння літературної мови як системи функціонально-стильових різновидів, що відображає реальний факт соціально зумовленого функціонування мови в різних сферах людського спілкування. Саме тому доцільно досліджувати вживання і функціонування тих чи інших одиниць не лише у системі мови і в мовленні в цілому, але й в окремих різновидах мовлення. У роботі досліджено одну з ознак тексту. Довжина речення та частота вживання різних типів речення, у нашому випадку складнопідрядних додаткових речень (далі – СПДР), належить до тих ознак тексту, які сприймаються як повністю випадкові. Але майже 100 років дослідники проводять спостереження цього феномена і виявилося, що існує цілий ряд проблем, в яких важливу роль відіграє знання довжини речення. Наукова новизна статті роботи полягає в тому, що в ній вперше описано досліження частотної поведінкти СПДР на обраному матеріалі за допомогою статистичних методів, висвітлено середній розмір СПДР для текстів художнього, науковго та публіцистичного стилів на прикладі досліджувальних джерел та представлено кількісну
характеристику СПДР, що виділяються за традиційною класифікацією. Проведене дослідження розширює існуючу уяву про зв’язки між синтаксичними величинами в текстах різних функціональних стилів сучасної німецької мови. Практична цінність полягає в тому, що отримані в ній результати теоретичні положення, висновки та ілюстративний матеріал можуть бути використані при читанні лекцій і проведенні семінарських занять зі стилістики та граматики німецької мови.