Основні підходи до аналізу назв кольорів у лінгвістиці

Автор(и)

  • Ганна Братиця Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ukraine

Ключові слова:

колоративи, підхід до вивчення колоронімів, напрямки дослідження кольорів, колористика, когнітивний аспект дослідження кольороназв

Анотація

У статті розглядаються основні підходи до вивчення позначення кольору з урахуванням різних аспектів та їх аналізу.
Аналіз історично-етимологічного аспекта (який передбачає вивчення історії виникнення кольороназв, їх походження та порівняльно-співставні дослідження), лінгвістичного, що включає в себе аналіз та класифікацію їх як окремої лексичної групи, комунікативного – це дослідження їх “участі”в організації діалогу між автором та читачем, когнітивного – аспект передбачає визначення ролі позначень кольору в репрезентації картини світу автора та психологічного, в якому проблема кольору активно розглядається на рівні сприйняття та відчуттів. Аналіз показав, що використання кольороназв у поезії – один із найважливіших засобів створення поетичної образності.
За колірними лексичними одиницями в різних мовах стоїть великий інформаційний потенціал: складна багаторівнева колірна символіка. Значення кольорів та асоціацій, які вони викликають, відмінні, тому проблема існування і функціонування назв кольору в мові і свідомості не обмежується виключно вузько лінгвістичним дослідженням.

Посилання

Алимпиева, Р. В. (1986). Семантическая значимость слова и структура лексикосемантической группы : на материале прилагательных-цветообозначений

русского языка. Ленинград: Издательство Ленинградского университета.

Арутюнова, Н. Д. (1999). Язык и мир человека. Москва: Языки русской культуры.

Бахилина, Н. Б. (1975). История цветообозначений в русском языке. Москва: Наука.

Бахтин, М. М. (1996). Проблема речевых жанров. В Работы 1940–1960 (Т. 5,

с. 159–206). Москва: Русские словари. Взято из http://philologos.narod.ru/bakhtin/

bakhgenre.htm.

Блинова, Л. А. (2012). Символика цвета в ранней прозе М. Булгакова (“Записки

на манжетах”). В Г. Д. Ахметова (Ред.), Филологические науки в России и за

рубежом. Материалы международной заочной научной конференции, СанктПетербург, февраль 2012 г. (с. 52–56). Санкт-Петербург: Реноме.

Брагина, А. А. (1973). Неологизмы в русском языке: пособие для студентов

и учителей. Москва: Просвещение.

Болотнова, Н. С. (1973). Филологический анализ текста: учебное пособие (5-е изд.)

Москва: ФЛИНТА. Взято 09.02.2021 из https://www.studentlibrary.ru/book/

ISBN9785976500532.html.

Василевич, А. П. (1987). Исследования лексики в психолингвистическом

эксперименте. На материале цветообозначений в языках разных систем.

Москва: Наука.

Вежбицкая, А. (1996). Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия

(пер. с англ.). В Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание (с. 231–291). Москва:

Прогресс.

Винокур, Т. Г. (1993). Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения.

Москва: Наука.

Выготский, Л. С. (1956). Мышление и речь. Избранные психологические произведения.

Москва: Издательство АПН РСФСР.

Григорьева, О. Н. (2004). Цвет и запах власти. Лексика чувственного восприятия

в публицистическом и художественном текстах. Москва: Флинта.

Гузева, О. А. (2006). Качественно-относительные имена прилагательные как один

из способов расширения лексико-семантического поля “Цвет”. В III Международные Бодуэновские чтения: И. А. Бодуэн де Куртенэ и современные

проблемы теоретического и прикладного языкознания. Труды и материалы,

–25 мая 2006 г. (с. 67–69). Казань.

Жаркынбекова, Ш. (2013). Ассоциативные признаки цветообозначений и языковое

сознание. Вестник Московского университета. 9. Филология, 1, 109–116.

Кантемір, С. О. (2003). Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників

кольору в німецькій мові (Автореферат кандидатської дисертації). Одеський

національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса.

Караулов, Ю. Н. (1987). Русский язык и языковая личность. Москва: Наука.

Кожина, М. Н. (1993). Стилистика русского языка. Москва: Просвещение.

Комина, Е. В. (1973). Модели цветообозначений в английском языке. (Автореферат

кандидатской диссертации). КГУ, Калинин.

Кульпина, В. Г. (2001). Лингвистика цвета: термины цвета в польском и русском

языках. Москва: Московский лицей.

Мостепаненко, Е. И. (1982). Свет как эстетический феномен. Философские науки,

, 90–98.

Петрова, Е. Ю. (2008). Цветообозначения в языковом сознании вторичной языковой

личности: на материале русского и французского языков (Автореферат

кандидатской диссертации). Московский государственный лингвистический

университет, Москва.

Пищальникова, В. А. (2000). Концептуальная система индивида как поле

интерпретации смысла художественного текста. В М. П. Одинцова (Отв. ред.),

Язык. Человек. Картина мира. Материалы Всеросийской научной конференции

(Ч. 1, с. 45–51). Омск: ОмГУ.

Потебня, А. А. (1999). Мысль и язык. Полное собрание сочинений. Москва: Лабиринт.

Прокофьева, Л. П. (2009). Звуко-цветовая ассоциативность в языковом сознании

и художественном тексте: универсальный, национальный, индивидуальный

аспекты. (Автореферат докторской диссертации). Саратовский государственный

университет, Саратов.

Садыкова, И. В. (2006). Обозначение красного цвета в русском языке в историкоэтимологическом аспекте (Автореферат кандидатской диссертации). Томский

государственный университет, Томск.

Шемякин, Ф. Н. (1960). К вопросу об отношении слова и наглядного образа (цвет

и его значение). В Мышление и речь. Известия АПН РСФСР (Вып. 13, с. 5–48).

Москва.

Фрумкина Р. М. (1984). Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического

анализа. Москва: Наука.

Berlin, B., Kay P. (1969). Basic Color Terms: Their Universality and Evolution. Berkeley:

University of California Press.

Wittgenstein, L. (1977). Remarks on colour. Oxford: Blackwell.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-24

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГЕРМАНІСТИКИ