Фоносемантичні особливості публіцистичних текстів (на матеріалі промов австрійських політиків)
Ключові слова:
фоносемантика, звукосимволізм, фонестема, фонестемна лексика, публіцистичний текст, емоційно-конотативне сприйняттяАнотація
Статтю присвячено дослідженню фонемних сполучень слів (фонестем) німецької мови. Дослідження базується на основі аналізу початкових фонемних сполучень приголосних у німецькій мові за єдиною методикою з урахуванням усіх основних параметрів фоно-семантики. Матеріалом для дослідження обрано промови політиків Австрії – Александра ван дер Беллена і Гайнца Фішера. Для дослідження здійснено вибірку промов політичних діячів на різноманітну тематику з таких основних тем: “війна”, “економіка”, “культура”, “політика”. Виявлена фонестемна лексика згрупована щодо їх емоційно-конотативного сприйняття за шкалою “оцінки”. Було виокремлено такі категорії: позитивна, негативна та нейтральна. Під час дослідження виявлено асоціативно-символічні значення досліджуваних фонестем, встановлено, як кількість фонестемної лексики впливає на сприйняття електоратом промов в цілому та які фонестеми частіше вживаються у публіцистичних текстах.
Посилання
Воронин, C. B. (1980). Основы фоносемантики (Автореферат докторской диссертации).
Ленинградский государственный университет, Ленинград.
Воронин, C. B. (1990). Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. Ленинград:
Издательство ЛГУ.
Журавлев, А. П. (1974). Фонетическое значение. Ленинград: Издательство ЛГУ
Левицкий, В. В. (1998). Звуковой символизм: Основные итоги. Черновцы: Рута.
Левицкий, В. В. (2007). Квантитативные методы в лингвистике. Винница: Нова книга.
Nuckolls, J. B. (1999). The case for sound symbolism. Annual Review of Anthropology 28.
–252.
Osgood, Ch. E. (1952). The nature and measurement of meaning. Psychological Bulletin,
3, 197–237.
