Германістика в Україні

Транскультурні та міжкультурні особливості німецької та української адаптацій робінзонади "Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо" Даніеля Дефо з огляду на африканське узбережжя Середземномор'я.

Світлана Іваненко — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті йдеться про ситуацію в Середземному морі на його африканському узбережжі в середині XVII ст., висвітлену в романі Ігоря Федіва та Валентина Злотопольця “Син України”, опублікованому 1919 року. Порушується питання, як в українській робінзонаді “Син Україно” використано історичне тло XVII століття для виховання незламних борців за незалежність України на прикладі головного героя Миколи Наливайка, що відповідає задуму авторів. Цієї мети було досягнуто авторами шляхом адаптації та частково вільного перекладу “Робінзонади” Й. Г. Кампе “Робінзон молодший”, яка, у свою чергу, була адаптацією пригодницького роману “Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Д. Дефо. У статті
розглядаються транскультурні, міжкультурні, національно-культурні та етнокультурні проблеми у зв’язку з сюжетом і героями “Робінзонад”.

Курс підвищення кваліфікації щодо використання Chat GPT – презентація концепції викладання та перехресне дослідження, проведене в Киргизстані

Ганна Ланге, Дагні Вольф — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті йдеться про Chat GPT та інші сучасні інструменти, розроблені з використанням штучного інтелекту, їх застосування у викладанні німецької мови у вищих навчальних закладах. Наводяться приклади вправ і завдань із використанням новітніх технологій для розвитку мовної компетентності та мовленнєвих навичок студентів. Аналізуються переваги і недоліки використання Chat GPT у навчальному процесі.
Представлено також дослідження, проведене в Киргизько-німецькому інституті прикладної інформатики та Національному технічному університеті Киргизстану, предметом якого було вивчення сприйняття, ставлення і застосування Chat GPT на заняттях з німецької мови. Стаття узагальнює результати проведеного дослідження.

Міркування про центральне місце мовлення між філологічною інтуїцією та комунікативно-теоретичною інтеграцією.

Нікль Мілютін Міхаель — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

На основі критичного погляду на позиціонування німецької мови в глобальному багатомовному контексті наголошується на тому, що в багатомовному світі комунікації немає і не може бути рівності можливостей для мов комунікації у лінгвістичному плані. Ані кількісно стосовно глобальної, ані комунікативно орієнтованої на окремого суб’єкта, ані міжособистісної, ані групової, ані в межах типових сфер медіа-специфічної усної/писемної публічної комунікації. При цьому кардинальне значення для людського спілкування мають, як і мали, первинні дані когнітивно-комунікативної мовленнєвої діяльності.
Не слід демонізувати як цифрову форму викладацької діяльності, так і чат-програми зі штучним інтелектом, які підтримують функції перекладу та мережеві можливості доступу до архівів і даних енциклопедичного характеру. Показовими є зручність та можливість індивідувалізації надання послуг. Важливим є баланс між гуманітарними дисциплінами, як фонетичними та інноваційними, так і між філологічною категоризацією
та теорією комунікації.
З огляду на етапи технологічного прогресу, Homo loquens (людина, що говорить), модифікований штучним інтелектом, може перетворитися на Homo multarum linguarum peritus (багатомовну людину) з реальною можливістю перетворення на Homo digitalis atque sermocinalis (людину, яка спілкується у цифровому форматі).

Уподобання щодо літературних текстів: дослідження когнітивних та емоційних причин читання текстів серед студентів факультету підготовки вчителів англійської мови професійного спрямування

Алі Осман Оцтюрк, Айше Арслан Чавушоглу — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

Це дослідження було проведене у 2022 – 2023 навчальному році зі студентами другого курсу, які здобувають педагогічну освіту і вивчають німецьку мову як іноземну (DaF) в Університеті Неджметтіна Ербакана. З метою встановлення вподобань студентів щодо типів текстів для читання у курсі німецької літератури І була використана анкета з напіввідкритими питаннями. Опитувальник містив питання про те, якому автору та літературному тексту студенти надають перевагу, чому вони роблять такий вибір, чи знають вони автора, яку тематику та який рівень складності має текст, чи усвідомлюють студенти свій рівень володіння мовою. Проаналізовано можливість використання цих текстів у курсі німецької літератури ІІ.
За результатами дослідження дійшли, зокрема, таких висновків. Стефан Цвейг був визначений як найпопулярніший автор, наступні за популярністю Фрідріх Вільгельм Мадер та Йоганн Вольфганг фон Гете.
Тексти були відібрані насамперед за темою, автором, легкістю доступу до них через Інтернет, мовою та жанром. Більшість студентів вже були знайомі з авторами обраних творів, а рівень складності текстів оцінювався переважно в діапазоні B1-B2.
Стосовно питання про використання текстів на заняттях німецької мови більшість студентів (26 з 41) вважають їх прийнятними. Менша частка (6 з 41) вважає, що тексти не варто використовувати, а 9 студентів взагалі не визначилися.
Якісний аналіз відповідей на питання про причини складності текстів показав, що для багатьох студентів складність тексту зумовлена його приналежністю до певного мовного рівня та використання відповідних лексичних одиниць. Деякі опитані визначили інтенсивність почуттів, переданих у тексті, літературну подачу та філософську глибину як причини складності текстів.

Нові виклики у викладанні іноземної мови професійного спрямування (з останніх спостережень українського викладача німецької мови як іноземної)

Ростислав Пилипенко — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуті особливості мовної та культурної підготовки майбутніх викладачів німецької мови у галузі професійного спрямування. Увагу зосереджено на методах викладання за допомогою новітніх медійних засобів (онлайн-платформи для транскрибування відеотекстів, Chat GPT). Проаналізовано способи моделювання професійних сценаріїв, які дають можливість студентам практикувати комунікативні навички фахової
спрямованості. При організації таких симуляцій вказано на важливу роль врахування комунікативних девіацій, які нерідко виникають у професійному спілкуванні. До їх аналізу запропоновано підхід критичного інциденту. Увагу також приділено інструментам штучного інтелекту, які відкривають нові перспективи для навчання німецької мови професійного спрямування.

Діахронічне культурно-лінгвістичне дослідження фразеології в німецькій та українській мовах

Віра Школяренко — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню діахронічного аспекту становлення фразеологізмів німецької та української мов. Робиться спроба виявити найзагальніші тенденції лінгвістичного та культурологічного розвитку фразеологізмів. Пропонується новий підхід до вивчення німецької та української фразеології з точки зору діахронічного аспекту культурології, який полягає у виявленні національно-культурних чинників, релевантних для формування фразеологічної картини світу німецької та української мов. Визначаються критерії встановлення національно-культурної специфіки фразеологізмів. Описується досвід систематизації фразеологічних одиниць у діахронії на основі системи образів і символів певного історичного періоду. Проводиться історико-генетичний аналіз фразеологізмів. Встановлюються національно-культурні чинники, релевантні для формування фразеоло-гічної картини світу німецької та української мов. Використання такого підходу може дати повне уявлення про національно-культурні особливості фразеологічної системи німецької та української мов.

Змішане навчання німецької мови професійного спрямування за допомогою Рамкової навчальної програми – необхідність чи задоволення?

Сільвія Серена, Кармелька Барік — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті пояснюються терміни “гібридне навчання”, “змішане навчання”, “аналогове навчання” та “цифрове навчання” стосовно викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, зокрема викладання англійської мови професійного спрямування в університетах на будь-якому факультеті або за будь-якою спеціальністю.
Наведено приклади застосування методів навчання, які доводять, що розвиток вказаних в Agenda 2030 компетентностей шляхом викладання іноземної мови може бути цікавим.
Дидактико-методичною основою для розвитку цих компетентностей є Рамкова навчальна програма для викладання німецької мови в українських закладах вищої освіти (Goethe-Institut, RC 2014), яка була розроблена в рамках міжнародного університетського проєкту, що тривав понад двадцять років (1998 – 2014 рр.). Проєкт був створений одразу після падіння комуністичного режиму у відповідь на питання, які виникли в новій історичній
ситуації щодо цілей, змісту та методів викладання іноземних мов в закладах вищої освіти. Ці питання сьогодні так само актуальні, як і тоді, адже університети стоять перед такими ж суттєвими змінами, а саме як гібридна система навчання, життя і роботи відповідати цілям сталого розвитку Agenda 2030 (ООН, 2015) на тлі актуальних соціальних, технологічних, кліматичних, екологічних та економічних викликів сучасності.

Правильне цитування – поради для студентів та науковців

Марія Сушко-Безденежних, Аня Ланге — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

Ця стаття присвячена дослідженню одного із важливих аспектів навчання науковому письму у вищих навчальних закладах, а саме правильному цитуванню. Робота має на меті поглибити компетентності студентів і викладачів, пов’язані з виконанням науково-дослідної роботи.
У статті тлумачиться поняття “цитування”, подається класифікація академічних джерел, які можуть цитуватися у наукових текстах, наводяться приклади таких джерел і правила правильного цитування.
Автори пропонують вправи і завдання, спрямовані на формування у студентів навичок усвідомленого вибору та цитування академічних джерел, що використовуються у науково-дослідній роботі.

Багатомовність в освітній політиці ЕС на прикладі німецької мови як мови викладання в школах Австрії

Мікеле Ванджи — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

Європу визнають і захоплюються нею як континентом з величезним мовним і культурним розмаїттям. Починаючи з 1950-х років, політичний порядок денний європейських інституцій був зосереджений на захисті та просуванні багатомовності своїх громадян. З перших років нового століття, однак, сприяння багатомовності стало необхідністю. Міграційні потоки до Європи призвели до зміни парадигми політики багатомовності: володіння кількома мовами стало не лише корисним для покращення академічної та професійної мобільності, але й необхідним для забезпечення інтеграції нових європейських громадян.
У цій статті розглядаються інструменти, які європейські інституції надають державам-членам ЕС і місцевим установам для реалізації освітньої політики, адаптованої до багатомовної реальності сучасної Європи. Стаття зосереджується, зокрема, на Профілі освітньої політики, інструменті наставництва та моніторингу, який Рада Європи надає державам-членам ЕС та місцевим інституціям. Коротко розглядається приклад LEPP
Австрії (Language Education Policy Profile Austria), визначаються потенційні можливості та аспекти австрійської системи освіти, які можуть розглядатися критично. Особливу увагу приділено дидактиці німецької мови як мови викладання в школах з великою часткою учнів з міграційним походженням. Ключове питання цього дослідження: чи готові школи в Європі до зміни парадигми багатомовного суспільства, в якому такі мови, як українська, арабська та турецька, характеризують “мовне середовище” учнівських класів?

Корпусні дослідження написання української столиці в австрійських друкованих ЗМІ

Олена Васильченко, Тетяна Вербицька — ср, 19 чер 2024 00:00:00 +0300

У 2018 році під хештегом #KyivNotKiev Міністерство закордонних справ України започаткувало ініціативу з популяризації написання назви української столиці на міжнародному рівні та популяризації незалежності української ідентичності та мови. У цій статті ми розглянемо, як змінювалося написання назви столиці України в австрійських друкованих ЗМІ за останні 10 років.
Мета цієї статті полягає у встановленні кількості випадків використання саме української транскрипції Kyjiw в австрійських друкованих ЗМІ. Дані для аналізу отримано за допомогою великої цифрової колекції текстів, наданої Австрійським медіа-корпусом. Австрійський медіа-корпус (amc) – це текстова база даних, яка робить доступною для лінгвістичних досліджень майже всю австрійську друковану продукцію останніх десятиліть.
Після того, як буде визначено частоту написання трьох варіантів назви української столиці, буде проаналізовано тенденції та візначено перспективу подальших досліджень.